НАСОБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., фам. Навчитися вправно що-небудь робити, набути навику в чомусь. Підводячись, примружив [Карпо Кирилович] на Сергія хитре око: — А ти таки на мотузках добре насобачився (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 36); — Вона була чудесна лікарка, я від неї багато чого насобачилась… (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 202).
НАСОБАЧИТИСЯ
Тлумачення слова