НАСМІТИ́, ію, ієш, док., розм. Те саме, що насмілитися. [Марина:] От бачиш, який він? Та як же я насмію розмовляти з ним одверто? (Марко Кропивницький, V, 1959, 495); Вони [вороги] переступить насміли Землі тієї грань святу (Максим Рильський, II, 1960, 170).
НАСМІТИ
Тлумачення слова