НАСМІХАТИСЯ

НАСМІХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., з кого — чого, рідше над ким — чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати. Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 207); А на улиці дівчата Насміхаються, прокляті, Гусаркою звуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 156); Текля, збурена, бліда, мовчки слухала, як наволікали на неї поговір, ображали, насміхалися (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 252); Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Михайло Стельмах, I, 1962, 258).