НАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСМІТИ́ТИ, ічу, ітиш, док. Накидаючи, залишаючи що-небудь, смітити, забруднювати приміщення. Не стало в хаті школяра.. Немає кому майструвати та насмічувати (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 200); Вона крикнула на Мотрю: — Візьми ж віник та підмети, коли насмітила своїм борщем серед хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305).
НАСМІЧУВАТИ
Тлумачення слова