НАСМА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насмажити. Вона [осінь] йде для того, щоб змити бруд, за літо спекою насмажений (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 218);
// у знач. прикм. [Кость:] Сміється він, дивиться на мене: а я обірваний-обірваний та змарнілий, насмажений, як пень горілий (Степан Васильченко, III, 1960, 173).
НАСМАЖЕНИЙ
Тлумачення слова