НА́СЛУХ, у, чол.: З наслуху, розм. — з розповідей, розмов. — І світ, і люди — всі перед тобов [тобою] Являтись будуть світлим боком: скверне, Погане, зле — лиш з наслуху, немов Крізь сито тільки будеш знать (Іван Франко, X, 1954, 160).
НАСЛУХ
Тлумачення слова