НА́СКОКОМ, присл., розм.
1. На повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону. Назустріч ішов другий дівочий гурт. Половина бурсаків, мов по команді, наскоком побігла до другого гурту… (Степан Васильченко, I, 1959, 235).
2. перен. Раптово, не продумавши як слід; похапцем. Треба, щоб питання художнього виховання дітей.. обмірковувались частіше, ..щоб наступні олімпіади готувати не наскоком, а заздалегідь (Олександр Довженко, III, 1960, 15).