НА́СЬКИЙ, а, е, займ. присв., розм. Те саме, що наш. По наському звичаю треба пить горілку до чаю (Номис, 1864, № 11540); Юдун ляп себе по другій кишені та й вийняв ковбасу та тільки не наську, а німецьку (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 234); — Бачимо, на шевському стільчику стоїть собі чоловік, з наських, видать, агітатором назвали його (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).
НАСЬКИЙ
Тлумачення слова