НАСІ́ННИЦТВО, а, сер. Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння. Щоб збільшити посіви багаторічних трав і однорічних бобових культур, треба налагодити їх насінництво (Колгоспник України, 4, 1957, 15); Невід’ємною складовою частиною овочівництва є вирощування насіння овочевих культур, так зване овочеве насінництво (Овочівництво, 1956, 3).
НАСІННИЦТВО
Тлумачення слова