НАСІННЄ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до насіння. Ласкавими поглядами проводжали [вовчегірці] Федора Пакришня, який потупав до Остра за.. насіннєвою позичкою (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 379); Насіннєві сходи; Насіннєвий аналіз;
// Який містить у собі насіння. Насіннєвий стручок;
// Залишений на насіння або признач. для насіння. Він поговорив з вагарем, який допомагав навантажувати лантухи з насіннєвим зерном (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 762); В Дніпровській заплаві буде вирощуватись насіннєва картопля випробуваних сортів (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 247);
// Признач. для продажу, зберігання і т. ін. насіння. Насіннєвий магазин;
// Який вирощується з насіння. Найбільш ціняться дерева насіннєвого походження (Столярно-будівельна справа, 1957, 38).
2. Зв’язаний з вирощуванням, одержуванням насіння. Біля насіннєвої ділянки стоїть гурт прибулих колгоспників (Андрій Головко, I, 1957, 425); Джаліл Урунов був завідувачем насіннєвого хутора великого бавовницького радгоспу (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 60).