НАСІННЯЧКО

НАСІ́ННЯЧКО, а, сер. Зменш.-пестл. до насіння. Визбируючи дрібне вільхове насіннячко, мелодійно попискувала зграйка червоних.. снігурів (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 194); — Хто його зна, що це за люди? Той хропе в катразі, а ця насіннячко лузає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 65); Не трать віри в силу духа, Сій насіннячко добра (Павло Грабовський, I, 1959, 504); Яке коріннячко, таке й насіннячко… (Яків Качура, Вибр., 1953, 437).