НАШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. перех. Надавати шльопанців, побити кого-небудь. Досі вона все метушилась — Данилові змила кров з лиця, Тосю приголубила, дітей нашльопала (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 20); — Хочеться задерти спідничку [дитині] та нашльопати так, як вас колись, в дитинстві, мамуся шльопала (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 213).
2. неперех., розм. Шльопаючи, залишати сліди ніг, бруд.