НАЩЕТИНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЩЕТИНИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм.
1. Піднімати догори щетину, захищаючись або нападаючи (про тварин).
2. чим, перен. Виставляти багнети, піки і т. ін., захищаючись або нападаючи. — Зразу ходімо! — Чого ми сидимо? З наших батьків шкуру деруть! Товпа нащетинилась багнетами й грізно завила (Андрій Головко, I, 1957, 75); Юрба в погрозі нащетинилася безліччю рук (Андрій Головко, I, 1957, 63).