НАСЕ́ЛЬНИК, а, чол., рідко. Житель якої-небудь місцевості, населеного пункту, приміщення;
// перен. Всяка істота, що десь живе, існує. Жуки-чорниші та їх личинки.. — це типові насельники степових і напівпустинних ландшафтів (Колгоспник України, 3, 1957, 39); Вони [стафілококи і стрептококи] є постійними насельниками шкіри людини (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 31).
НАСЕЛЬНИК
Тлумачення слова