НАСА́МКІНЕЦЬ, присл., розм. Під кінець, на завершення всього. Почав [Дідушок] оповідати все, що знав про Довбушеву коханку. Насамкінець розповів, що Довбуш повинен бути в неї десь цими днями (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 80).
НАСАМКІНЕЦЬ
Тлумачення слова