НАСА́ДЖЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням насадити і, насаджати 1, 3. Суниця та малина вже на другий рік після насадження дають урожай (Радянська Україна, 4.VIII 1949, 2); Імперіалісти уперто намагаються перекрутити ідею національного суверенітету, вихолостити її головний зміст, використати для розпалювання національного егоїзму, насадження духу національної виключності, для посилення національних антагонізмів (Програма КПРС, 1963, 43).
2. перев. мн. Посаджені дерева, рослини. До тисячі кілограмів меду збирають бджоли з одного гектара липових насаджень (Наука і життя, 6, 1961, 54); Зелені насадження прикрашають жилі і громадські будинки (Озеленення колгоспного села, 1955, 3).