НАСА́Д, а, чол.
1. Основа, на якій тримається ящик воза. Повозку вашу щось підняло трохи спереду й незабаром наче в рів спустило, колеса стукнулись, насад затріщав (Панас Мирний, IV, 1955, 322); Попереду, впираючись рогами аж у насад воза, повагом виступав баран з рогами, закрученими в кілька кілець (Василь Козаченко, Нові потоки, 1948, 252).
2. діал. Перекладина між копилами, якого укріплюються полозки в санях.