НАРИ́ВНИК, а, чол. Жук, у крові якого є отруйна речовина, що, потрапляючи на шкіру людини, спричиняє чиряки, нариви. Серед них [жуків] для бобових культур найбільш шкідливі: ковалики.., деякі види наривників (Шкідники.. рослин, 1949, 39).
НАРИВНИК
Тлумачення слова