НАРИХТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРИХТУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм.
1. Приготовляти що-небудь. Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 119); І збіглось військо; поки вшикувались, Нарихтували самопали і гармати, — Обвидніло. І почалася валка! (Микола Костомаров, I, 1967, 207).
2. Націлювати, наводити на що-небудь. Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Словник Грінченка).