НА́РИ, нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев’яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 98); По обох боках коридора тягнулися триповерхові дерев’яні нари, розділені вузькими проходами (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 174); Він іде під охороною до своєї камери і падає на полотняні нари (Михайло Стельмах, II, 1962, 227).
НАРИ
Тлумачення слова