НАРУ́ЧНИЙ, а, е. Який надівається на руку, признач. для носіння на руці. Наручний годинник став відомим наприкінці XIX сторіччя (Наука і життя, 12, 1960, 17).
НАРУЧНИЙ
Тлумачення слова
НАРУ́ЧНИЙ, а, е. Який надівається на руку, признач. для носіння на руці. Наручний годинник став відомим наприкінці XIX сторіччя (Наука і життя, 12, 1960, 17).