НАРЯДЖАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., НАРЯДИТИСЯ, ряджуся, рядишся, док.
1. у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). І наряджається і чепуриться [Оксана] щодня (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 444); Їм [бояриням] легко у коштовні паволоки наряджатися та дорогі прикраси чіпляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 519); А Франка щосуботи нарядиться, мов дівка, і біжить до клубу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71); * Образно. В найкоштовніші обнови нарядилась Україна (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 10);
// розм. Одягатися в будь-який одяг, надівати будь-яке взуття. Зараз після обіду нарядилася Христя в стару одежинку, замісила глини й почала шпарувати (Панас Мирний, III, 1954, 101); Господар ферми, закопавши на всяк випадок чоботи в землю і нарядившись у драні черевики, стояв біля воріт і прощався (Олесь Гончар, III, 1959, 220);
// перев. ким. Одягаючись, ставати подібним до кого-, чого-небудь. Три дні так добре пили, що ніхто так і не затямить; і наряджались хто журавлем, хто ведмедем… (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 304).
2. тільки недок. Пас. до наряджати 1.
НАРЯДЖАТИСЯ 3, аюся, аєшся, недок., НАРЯДИТИСЯ, ряджуся, рядишся, док.
1. Мати намір, збиратися що-небудь робити. Зійшовся гурток тоді дітей, нарядились піти у місто в панський сад (Степан Васильченко, I, 1959, 290).
2. розм. З’являтися, утворюватися на тілі. [Химка:] У дитини пліснявка нарядилася вже п’ятий день (Марко Кропивницький, III, 1959, 230); — Сказать по правді, в мене от-от незабаром нарядяться пухирі або чиряки на підошвах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 601).
3. тільки недок. Пас. до наряджати 2 1.