НАРІЗНО, присл. Окремо, порізно. Погляд його [Чіпки] впав на одного чоловіка. Нарізно стояв він під парканом, зажурений, похнюплений (Панас Мирний, I, 1949, 252); Повертаючись додому, Тоня й Віталій сиділи в кузові нарізно, в протилежних кутках (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 38);
// Неодночасно, у різний час. Стали навіть обідати нарізно: мати з Палазею рано.., а зять з Надезею пізно, опівдні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 200).
НАРІЗНО
Тлумачення слова