НАРІЗАНИЙ

НАРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарізати 1—7. Баба.. попід рукою ткнула йому тарілку з нарізаними тоненько шматочками пирога (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 441); У руських купців.. є золото й срібло.. — шматочки дорогоцінного металу, нарізані з прута (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 121); Протягом вегетаційного періоду проводили чотири поливи по борознах, нарізаних з обох боків ряду (Хлібороб України, 12, 1964, 22); Оксен сів біля дуба.., загорнувшись в кожушок, закрив нарізані вітром очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 530);
//  у знач. прикм. На столі з’явилась ціла купа нарізаної паляниці та пирогів, пляшки та чарки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 71); Наприкінці дня нарізані дрова почали переносити з лісу на перегін (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 127).