НАРІКАННЯ

НАРІКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням нарікати. Місяць, другий вже ведеться Нескінченна та облога, Серед війська почалися Нарікання та тривога (Леся Українка, I, 1951, 376); Тоді пішли нарікання. За що всім гинуть? Хіба не Хома підмовляв? ..Хома і Андрій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 96); У Групі виступили на очах сльози. Чим вона лише покривдила свекруху? Чому вона мусить терпіти ці несправедливі нарікання (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 334).