НАРЦИ́С, а, чол.
1. Трав’яниста цибулинна рослина з лінійними листками та білими або жовтими запашними квітками. На його клумбах першими в місті з’являлись нарциси і останніми зникали айстри (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 31).
2. Квітка цієї рослини. Копронідос держав у руці здоровий пучок півонії, нарцисів та тюльпанів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 366); * У порівняннях. Які тонкі й тривожні брови, а щоки, як сумний нарцис… (Володимир Сосюра, I, 1957, 312).