НАРАХОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Рахуючи, визначати число, кількість кого-, чого-небудь. Ходили нині до Кучук-Узеню.. Хати без дахів скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 146); [Свічка:] Виявлено скупчення танків, нарахували сто п’ятдесят машин (Олександр Корнійчук, II, 1955, 42).
2. тільки недок. Мати в собі, в своєму складі яку-небудь кількість кого-, чого-небудь. Наше село нараховує п’ятдесят одну хату (Юрій Яновський, I, 1958, 307); Партизанський загін Руднєва нараховував два десятки людей (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 20).
3. бухг. Записувати на чий-небудь рахунок. На бухгалтері по штату Ці обов’язки лежать — Нараховувать зарплату Й на листи відповідать (Дмитро Білоус, Зигзаг, 1956, 38); В колгоспі вирішили нараховувати дояркам диференційовані надбавки до заробітку в залежності від стажу роботи (Хлібороб України, 7, 1968, 21).