НАПИВАТИ

НАПИВАТИ, аю, аєш, недок., НАПИТИ, п’ю, п’єш, док., розм. Випивати яку-небудь кількість чогось. — Що він зробив? — допитував Яць.. — Продав [ґрунт], і не знаю за кілько. Вже другий тиждень напиває десь (Іван Франко, II, 1950, 211); — А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? — Раджу. Однаково пропаде дівка. Наїсть, напє вдома, тобі ж гірше буде… А їй одна доля — у наймах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); — Ось, багато напили, наїли, один втік, а цей неплатоспроможний! — швидко тараторила офіціантка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 140).