НАПИ́ТОК, тку, чол., розм. Те саме, що напій. На столі білий як сніг обрус, добірні страви й напитки (Леся Українка, III, 1952, 472); В домі було все приготовлене для гостя: в найбільшій кімнаті стояв стіл з наїдками й напитками (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 27).
НАПИТОК
Тлумачення слова