НА́ПИС, у, чол. Короткий текст, уміщений на чому-небудь. На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом над могилою гетьмана (Нечуй-Левицький, I, 1956, 338); Юрко запримітив умить якісь написи, видряпані, мабуть, нігтем на сірих стінах (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 406);
// Стародавній текст, вирізьблений, висічений і т. ін. на твердому матеріалі. Часом з’являвся несподівано у фрамузі стіни фонтан, весь покарбований написами з корану (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123); Розпечене азербайджанське сонце сліпучо виграє на сірих надгробках з тюркськими написами, зазирає у темні западини печер (Олесь Донченко, II, 1956, 80).
НАПИС
Тлумачення слова