НАПИ́ЛОК, лка, чол. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів. Не може Іван Кіндратович жити без цього. Все щось мудрує. Все щось тре напилком, пиляє ножівкою (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 204); Яворський дав Іванові напилок та мідну трубку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 56).
НАПИЛОК
Тлумачення слова