НАПУТЛИВО. Присл. до напутливий. — Не може бути правовірний невільником. — Продати його [правовірного] за гроші не можна, але віддати в неволю, як данину, — скільки завгодно, — напутливо виправив старий козак (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 454).
НАПУТЛИВО
Тлумачення слова