НАПУДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. Налякатися. Андрій поглянув на нього і напудився того неситого виразу лиця (Іван Франко, I, 1955, 301); Гей, ґазди, — як я напудився! Не годен я з такою силою змагати. Сиджу, не озиваюся, браму не одмикаю (Юрій Яновський, I, 1954, 37).
НАПУДИТИСЯ
Тлумачення слова