НАПУ́ЧУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням напучувати. — Для чого ви покликали мене сюди? Щоб напутити мене? Але я напучувань не потребую… (Петро Колесник, Терен.., 1959, 119);
// Добрі побажання, повчальні слова, поради. Пригадалися [Ганні] також материні напучування — триматися дядьків, слухатися їх в усьому… (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 334); — Щасливого плавання! — Шурка був матрос, і найкращим напучуванням йому було, певна річ, моряцьке побажання (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 672).
НАПУЧУВАННЯ
Тлумачення слова