НАПРИКІНЦІ, присл. У кінці, під кінець. Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант.. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (Олесь Гончар, III, 1959, 211);
// у знач. прийм., з род. в. Уживається при позначенні процесу, дії, часу і т. ін., на останньому етапі яких щось відбувається. Наприкінці концерту виступив Лисенків хор, і пішли українські народні пісні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 314); Наприкінці XVI століття спалахнуло на Україні селянсько-козацьке повстання проти пансько-шляхетської Польщі (Максим Рильський, III, 1956, 17).
НАПРИКІНЦІ
Тлумачення слова