НАПРУ́ГО, присл., діал.
1. Наполегливо, рішуче. Він казав мені так напруго йти спати в дідівській хаті! (Іван Франко, I, 1955, 73).
2. Раптово, несподівано. На другий тиждень заслаб щось напруго й професор (Іван Франко, I, 1955, 247).
НАПРУГО
Тлумачення слова