НАПРОПАЛЕ, присл., розм. Ні про що не думаючи; не думаючи про наслідки. Лукина почала бігать до корчми та напропале пити за чоловікове добро (Нечуй-Левицький, III, 1956, 361);
// Дуже сильно. [Всі:] Грайте, скрипки і цимбали, Гудіть, баси, напропале! (Марко Кропивницький, II, 1958, 110); Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Марко Вовчок, I, 1955, 217).
НАПРОПАЛЕ
Тлумачення слова