НАПРОХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що напрошувати. Всім стало відомо, що о. Хведор не звелів справляти весілля, напрохувати гостей, — всі знали, що й музик не буде (Нечуй-Левицький, I, 1956, 140); Старий.. каже, що се він навчив і напрохав людей (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 258).
НАПРОХУВАТИ
Тлумачення слова