НАПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до направляти.
2. у знач. ім. направляючий, чого, чол. Військовослужбовець, підрозділ і т. ін., який міститься або рухається попереду (загону військ, окремої групи і т. ін.).
НАПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до направляти.
2. у знач. ім. направляючий, чого, чол. Військовослужбовець, підрозділ і т. ін., який міститься або рухається попереду (загону військ, окремої групи і т. ін.).