НАПОВАЛ, присл. Відразу на смерть. Рутульці кинулись на вал, Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал (Іван Котляревський, I, 1952, 236); Цей [боєць] був убитий наповал: куля пройшла крізь горло і вийшла на потилиці (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
НАПОВАЛ
Тлумачення слова