НАПО́РИСТИЙ, а, е. Настирливий, рішучий, завзятий у досягненні чого-небудь. Спитався [Павлуша], чи зразу б не можна яку-небудь книжку. Сава посміхнувся задоволений. — О, та ти гарячий, напористий! (Андрій Головко, II, 1957, 267); — Він такий напористий у роботі, що голову може свою закрутити (Юрій Яновський, V, 1959, 127);
// Який виражає, містить у собі настирливість, рішучість, завзяття. Слова у Савченка завжди були молоді, напористі і міцні, як весняні води (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 134).
НАПОРИСТИЙ
Тлумачення слова