НАПОГОТОВІ, присл. У стані готовності. Остап зібрав собі гарне військо козацьке потроху і вже був напоготові йти на турка (Марко Вовчок, I, 1955, 331); Бійці, причаївшись з боку вікон, стояли напоготові, але не стріляли (Олесь Гончар, III, 1959, 146);
// У положенні готовності до чого-небудь. Тітка стояла біля неї і тримала напоготові рушник (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 204); На всякий випадок я зібрав у торбу всі свої книжки, познаходив онучі і все поклав біля себе напоготові (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 63).
♦ Матися напоготові див. матися.
НАПОГОТОВІ
Тлумачення слова