НАПЛИ́В, у, чол.
1. Те, що напливло, натекло на поверхню чого-небудь; шар якоїсь речовини, що розпливлася по поверхні іншої. Вузький лаз вивів до величезних підземних палаців, оздоблених білосніжними вапняковими напливами, яких ніколи не торкався навіть погляд людини (Знання та праця, 5, 1965, 10); Будівельники витрачають чимало часу на механічну обробку деталей перед зварюванням. Потрібно прибрати окалину, напливи, бо шов вийде неміцний (Вечірній Київ, 13.I 1966, 2).
2. Скупчення, прибуття кого-небудь у великій кількості. Голод в Росії.. побільшив наплив переселенців до Сибіру (Леся Українка, V, 1956, 70); Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 239).
3. перен. Охоплення кого-небудь певним настроєм, почуттям і т. ін. Наступа несподіваний наплив ніжності (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 431); Не спалося. Тривога за очі мішалася з іншими напливами неспокою (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 66).
4. Хворобливий наріст на стовбурі, гілках і корінні дерева. Рано посаджені хвойні рослини до зими встигають утворити напливи на порізах коріння (Озеленення колгоспного села, 1955, 106); Під дією різних подразнень або пошкоджень частин стовбура на деревах іноді виростають напливи (Столярно-будівельна справа, 1957, 50).
5. Поєднання двох кінозображень, одне з яких поступово замінює інше. З болем я думаю про те, як ми збіднили свої фільми, коли почали уникати в кіно напливу роздумів і спогадів (Олександр Довженко, III, 1960, 252); * У порівняннях. Спливають і проходять, як напливи, спогади останніх дивних і незабутніх днів (Андрій Головко, II, 1957, 365).