НАПЛИНУТИ, не, док.
1. Те саме, що напливти (див. напливати 4). Ледве на місяць наплине прозорая хмара, Коло на ній засіяє, мов одсвіт далекий веселки (Леся Українка, I, 1951, 163); Гордій пізнав своє рідне місто. Тисячі спогадів наплинули враз (Олекса Гуреїв, Осок, друзі, 1946, 108).
2. Раптово, швидко набігти у великій кількості; нахлинути. Здавалося — в темну камеру наплинуло багато весняної неспокійної води (Степан Васильченко, Вибр., 1944, 166).