НАПІВЗАБУТТЯ́, я, сер. Стан, близький до забуття. Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 96); З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 56).
НАПІВЗАБУТТЯ
Тлумачення слова