НАПІВВІЙСЬКО́ВИ́Й, а, е. Який не має всіх ознак військового. Постать зодягнена була в напіввійськовий мундир із офіцерськими еполетами та шпагою при боці (Іван Франко, VI, 1951, 172); Тонкий, як смичок, він ходив у напіввійськовій формі (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 74); Швидко він повернувся, бадьоро козирнув і попросив напіввійськового відвідувача зайти позачергово (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 292);
// у знач. ім. напіввійськові, вих, мн. Ті, що не є повністю військовими. На тротуарах впадало в очі — серед вирядженої публіки безліч офіцерні, просто військових, напіввійськових (Андрій Головко, II, 1957, 430).
НАПІВВІЙСЬКОВИЙ
Тлумачення слова