НАПІВВІДКРИ́ТИЙ, а, е.
1. Трохи, не зовсім, наполовину відкритий. Крізь щілини й верхне напіввідкрите віконце ранкове сіре світло пробивалося до вагона (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); Суліман з-під напіввідкритих повік спокійно стежить за процесом, що відбувається в Катерині (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 160).
2. Не зовсім, наполовину покритий (про голову). Не впізнати сьогодні й Наталку: красується.. у квітчастім платку — голова напіввідкрита — лускає насіння (Олесь Гончар, II, 1959, 40).