НАПІВТЕ́МРЯВА, и, жін. Погане, недостатнє освітлення; неповна темрява. Призвичаївшись до напівтемряви, що затопляла кузню, Тимко розглядів ще одну людину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36); В напівтемряві нахмурене обличчя воїна здавалось незвичайно білим (Михайло Стельмах, II, 1962, 201).
НАПІВТЕМРЯВА
Тлумачення слова