НАПІВПО́ШЕПКИ, присл. Неголосно, майже пошепки. Слухаючи майора, хлопці.. дають напівпошепки колективну клятву, що житимуть правильно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 144); Низенький, мовчазний чоловічок, який ступав завжди скрадливою ходою і розмовляв напівпошепки, справлявся в друкарні за всіх (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 44).
НАПІВПОШЕПКИ
Тлумачення слова