НАПІВКОЧІВНИ́К, а, чол. Людина, що веде частково кочовий, а частково осілий спосіб життя. Позаду степ і напівкочівники-казахи, позаду баї, що де-не-де ще лишилися, хоч з підрізаними крилами, в аулах, а попереду країна металу, країна машин, та країна, де вперше на землі будують пролетарі соціалізм (Олесь Донченко, I, 1956, 157).
НАПІВКОЧІВНИК
Тлумачення слова